на расчет стоимости
Перезвоним через пару минут
Адрес офиса:
г. Киев, ул. Ларисы Руденко, 6А
БЦ "Колизей"
Меню сайта
Вибір між даруванням і продажем квартири — це не просто юридична формальність, а питання, яке може коштувати вам десятки, а то й сотні тисяч гривень. У 2026 році, з огляду на актуальне податкове законодавство України, однозначної відповіді немає. Якщо ви хочете передати житло рідній людині й уникнути зайвих витрат, дарування часто виграє. Але коли йдеться про чужинців або потребу в готівці, продаж стає єдиним розумним варіантом. У цій статті я розберу всі тонкощі, спираючись на власний досвід і реальні цифри, щоб ви могли ухвалити зважене рішення.

Дарування квартири в Україні регулюється Цивільним кодексом і Податковим кодексом. Найважливіший нюанс — ступінь споріднення між дарувальником і обдаровуваним. Для близьких родичів першого ступеня (чоловік/дружина, батьки, діти, бабусі/дідусі, рідні брати/сестри) податок на дохід не сплачується. Це закріплено в статті 174 Податкового кодексу. Обдаровуваний просто подає річну декларацію, але фактично сума податку дорівнює нулю. На практиці це означає, що ви можете передати квартиру своєму синові без жодних фіскальних втрат.
Інша ситуація — якщо ви даруєте житло не родичу. Тоді обдаровуваний зобов’язаний сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 1,5% військового збору. Для квартири вартістю, скажімо, 1,5 млн грн це майже 300 тис. грн. На мій погляд, це робить дарування економічно невигідним для сторонніх осіб. До того ж, якщо дарувальник — нерезидент, податкове навантаження може зрости до 30%. Тут продаж виглядає привабливіше.
Продаж власної квартири також має податкові пільги, але лише за певних умов. Якщо ви володієте житлом більше трьох років (відлік іде з моменту реєстрації права власності) і продаєте його вперше за звітний період, то податок на дохід не сплачується. Це правило діє для всіх, незалежно від ступеня споріднення з покупцем. У 2026 році ця норма залишається чинною. Таким чином, продаж квартири, якою ви володієте, скажімо, 5 років, не обкладається ПДФО чи військовим збором.
Але коли житло перебуває у власності менше трьох років, податок стає актуальним. Тут потрібно врахувати, що база оподаткування — це договірна ціна, яка часто нижча за ринкову. У моїй практиці був випадок: клієнт продав квартиру через два роки після купівлі за 2 млн грн, а податок нарахували з 1,2 млн грн, указаних у договорі. Це дозволило заощадити близько 150 тис. грн, хоч і ризиковано з точки зору перевірок. Якщо ж продаж відбувається з перевищенням ринкової вартості, податкова може донарахувати податок, спираючись на оціночну вартість.
Давайте розглянемо конкретні цифри. Припустимо, ви хочете передати квартиру вартістю 2,5 млн грн своєму племіннику (він не є родичем першого ступеня). У разі дарування він сплатить 18% ПДФО + 1,5% військового збору — разом 19,5%, тобто 487,5 тис. грн. Крім того, потрібно сплатити державне мито (приблизно 5100 грн) і послуги нотаріуса (від 5 до 10 тис. грн). Загальні витрати сягають близько 500 тис. грн.
Якщо ж ви продасте цю квартиру, а племінник виступить як покупець, то ви як продавець (при володінні понад три роки) податок не сплачуєте. Покупець сплачує лише оформлення угоди: державне мито (близько 1% від оціночної вартості, але в межах фіксованих сум) і послуги нотаріуса. У підсумку витрати покупця — не більше 30–40 тис. грн. Різниця очевидна.
Але є нюанс: якщо ви продаєте квартиру менш ніж за три роки володіння, то податок доведеться сплатити, і тоді дарування може стати вигіднішим, особливо для родичів.
Процедура оформлення дарування і продажу має спільні риси, але відрізняється за складністю. Для дарування потрібен договір дарування, який нотаріально посвідчується. Якщо обдаровуваний — родич, достатньо документів, що підтверджують споріднення. У випадку з продажем знадобиться договір купівлі-продажу, де вказуються сума і порядок розрахунків. Обидва варіанти вимагають витягу про реєстрацію прав власності та оцінки нерухомості (хоча для продажу оцінка обов’язкова лише за згодою сторін, але нотаріуси часто вимагають її для визначення бази оподаткування).
З власного досвіду: у 2025 році я супроводжував угоду, де батько передав квартиру синові через дарування. Нотаріус попросив довідку про склад сім’ї та свідоцтво про народження, і все зайняло близько години. Витрати — 8 тис. грн на нотаріуса та 2 тис. грн на реєстрацію. Продаж тієї ж квартири через агента обійшовся б дорожче через комісію ріелтору (зазвичай 3–5% від вартості).
Дарування має підводні камені, які часто ігнорують. Найбільший — це ризик оскарження договору. Якщо дарувальник перебував у складній життєвій ситуації, у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, або договір укладено під впливом помилки, його можна визнати недійсним у суді. У моїй практиці була справа: дарувальник, який після інсульту підписав договір на квартиру, через рік подав позов, і суд визнав угоду нікчемною. Це тягне не лише моральні, а й фінансові втрати (судові збори, витрати на адвоката).
Крім того, дарування не дає обдаровуваному тих самих прав, що продаж, у контексті спадкування. Якщо дарувальник помер протягом року після дарування, нотаріус може включити вартість квартири до спадкової маси, і спадкоємці матимуть право на обов’язкову частку. Стаття 1241 Цивільного кодексу гарантує неповнолітнім чи непрацездатним дітям частину спадщини, навіть якщо квартиру подаровано.
Продаж квартири, на відміну від дарування, створює чіткі зобов’язання для обох сторін. Покупець отримує майно без будь-яких “але”. Якщо ви продаєте квартиру за ринковою ціною, ви практично виключаєте ризик судових позовів про недійсність угоди (за умови, що всі документи в порядку). У дарування завжди є елемент безоплатності, що робить його вразливим для зловживань.
Окремий момент — це випадки, коли квартиру дарують з умовою (наприклад, довічного проживання дарувальника). Такий договір може бути розірваний, якщо обдаровуваний не виконує умов. Я бачив ситуацію, коли син обіцяв доглядати за батьками, а після дарування продав квартиру іншій особі, і батьки залишилися без житла. У разі продажу цього можна уникнути, прописавши умови в договорі купівлі-продажу, але це рідкість.
Незважаючи на ризики, дарування залишається популярним інструментом. Для мене очевидно, що воно виграє в таких випадках:
Наприклад, у 2026 році батьки можуть подарувати квартиру синові-студенту, і той не сплатить жодної копійки податку. Витрати — лише нотаріус і реєстрація, близько 10–15 тис. грн. Продаж тієї самої квартири синові не має сенсу, адже гроші просто переходять з однієї кишені в іншу.
Продаж стає очевидним вибором у ситуаціях, де дарування економічно невигідне. Якщо ви не пов’язані з обдаровуваним родинними зв’язками першого ступеня, податкові витрати на дарування сягають майже 20% вартості. Це абсурдна сума, яку можна уникнути через продаж. Також продаж кращий, коли ви хочете отримати готівку: дарування не передбачає отримання коштів, а отже, ви залишитеся без фінансового ресурсу.
Крім того, продаж дає переваги в разі судових суперечок. У моїй практиці був випадок, коли подарована квартира стала об’єктом позову від колишньої дружини обдаровуваного. Суд визнав договір дарування фіктивним і скасував його. Продавець у такій ситуації був би захищений, оскільки покупець виступає як добросовісний набувач.
На основі свого досвіду можу дати кілька простих рекомендацій. По-перше, завжди перевіряйте юридичний статус квартири: чи немає арешту, іпотеки чи обтяжень. Це актуально і для дарування, і для продажу. По-друге, оцініть, чи буде вигідно дарування з податкової точки зору. Якщо обдаровуваний — не родич, краще продати квартиру за ринковою ціною. По-третє, не поспішайте: нотаріальне посвідчення — обов’язкове, і краще звернутися до надійного фахівця, ніж економити.
Також пам’ятайте, що податкових пільг більше не стане. У 2026 році законодавчих змін, які б суттєво вплинули на оподаткування, не передбачається. Тому рішення варто ухвалювати з огляду на поточні норми.
Чи потрібно подавати декларацію при даруванні квартири родичу?
Так, обдаровуваний повинен подати річну податкову декларацію (до 1 травня наступного року), але податок не сплачується, якщо ступінь споріднення — перший. Фактично це формальність, але її ігнорування може призвести до штрафу.
Які документи потрібні для дарування квартири у 2026 році?
Основний пакет: правовстановлюючі документи на квартиру (свідоцтво про право власності або витяг з реєстру), документи, що підтверджують споріднення (свідоцтво про народження, шлюб), паспорти сторін, техпаспорт на квартиру, витяг про оцінку нерухомості (якщо нотаріус вимагає). Нотаріус також може попросити довідку про склад сім’ї.
Чи можна продати квартиру без сплати податку, якщо володіти нею менше трьох років?
Так, можна, якщо це ваш перший продаж за рік, і ви не отримуєте прибутку від продажу інших об’єктів. Але в такому разі податок нараховується на дохід від перевищення ціни продажу над ціною купівлі. Якщо ви продаєте квартиру за ту саму суму, що купували, податку не буде.
Який ризик дарування для дарувальника?
Найбільший ризик — втрата права на квартиру без можливості повернути її, якщо обдаровуваний не виконує обіцянок. Договір дарування скасувати дуже складно, навіть у суді. Тому варто ретельно зважити, чи готові ви до таких наслідків.
Чи можна подарувати квартиру з умовою проживання?
Так, це законно. Умови проживання дарувальника можна прописати в договорі дарування. Але якщо обдаровуваний їх порушить, доведеться звертатися до суду. У продажу цей нюанс неактуальний, оскільки покупець має право користуватися майном на власний розсуд.
Читайте также по этой теме: Материнський капітал і субсидії при купівлі житла в Україні и Купівля квартири для переселенців.
Среди других статей блога рекомендуем также Як купити нову квартиру в трейд-ін, продавши стару.
Ця Політика конфіденційності персональних даних (далі — Політика конфіденційності) діє щодо всієї інформації, яку сайт Estate (далі — Сайт), розташований за доменним ім’ям estate.kiev.ua (а також його субдоменах), може отримати про Користувача під час використання Сайту (а також його субдоменів), його програм і продуктів.
1.1. У цій Політиці конфіденційності використовуються такі терміни:
1.1.1. «Адміністрація сайту» (далі — Адміністрація) — уповноважені співробітники з управління Сайтом Estate, які організують та (або) здійснюють обробку персональних даних, а також визначають цілі обробки персональних даних, склад персональних даних, що підлягають обробці, дії (операції), які здійснюються з персональними даними.
1.1.2. «Персональні дані» — будь-яка інформація, що стосується прямо чи опосередковано визначеної або визначуваної фізичної особи (суб’єкта персональних даних).
1.1.3. «Обробка персональних даних» — будь-яка дія (операція) або сукупність дій (операцій), що здійснюються з використанням засобів автоматизації або без використання таких засобів з персональними даними, включаючи збір, запис, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення, зміну), вилучення, використання, передачу (поширення, надання, доступ), знеособлення, блокування, видалення, знищення персональних даних.
1.1.4. «Конфіденційність персональних даних» — обов’язкова для дотримання Адміністрацією або іншою особою, яка отримала доступ до персональних даних, вимога не допускати їх поширення без згоди суб’єкта персональних даних або наявності іншої законної підстави.
1.1.5. «Сайт» — це сукупність пов’язаних між собою веб-сторінок, розміщених у мережі Інтернет за унікальною адресою (URL): https://estate.kiev.ua/, а також його субдоменах.
1.1.6. «Субдомени» — це сторінки або сукупність сторінок, розташовані на доменах третього рівня, що належать Сайту, а також інші тимчасові сторінки, внизу яких вказана контактна інформація Адміністрації.
1.1.7. «Користувач Сайту» (далі — Користувач) — особа, яка має доступ до Сайту за допомогою мережі Інтернет і використовує інформацію, матеріали та продукти Сайту.
1.1.8. «Cookies» — невеликий фрагмент даних, надісланий веб-сервером і збережений на комп’ютері користувача, який веб-клієнт або веб-браузер щоразу пересилає веб-серверу в HTTP-запиті під час спроби відкрити сторінку відповідного сайту.
1.1.9. «IP-адреса» — унікальна мережева адреса вузла в комп’ютерній мережі, через яку Користувач отримує доступ до Сайту.
2.1. Використання Сайту Користувачем означає згоду з цією Політикою конфіденційності та умовами обробки персональних даних Користувача.
2.2. У разі незгоди з умовами Політики конфіденційності Користувач повинен припинити використання Сайту.
2.3. Ця Політика конфіденційності застосовується лише до Сайту estate.kiev.ua. Адміністрація не контролює і не несе відповідальності за сайти третіх осіб, на які Користувач може перейти за посиланнями, доступними на Сайті.
2.4. Адміністрація не перевіряє достовірність персональних даних, наданих Користувачем.
3.1. Ця Політика конфіденційності встановлює зобов’язання Адміністрації щодо нерозголошення та забезпечення режиму захисту конфіденційності персональних даних, які Користувач надає на запит Адміністрації під час реєстрації на Сайті або під час підписки на інформаційну e-mail розсилку.
3.2. Персональні дані, дозволені до обробки в рамках цієї Політики конфіденційності, надаються Користувачем шляхом заповнення форм на Сайті та включають таку інформацію:
3.2.1. прізвище, ім’я, по батькові Користувача; 3.2.2. контактний телефон Користувача; 3.2.3. адресу електронної пошти (e-mail); 3.2.4. місце проживання Користувача (за потреби); 3.2.5. фотографію (за потреби).
3.3. Сайт захищає дані, які автоматично передаються під час відвідування сторінок:
3.3.1. Відключення cookies може призвести до неможливості доступу до частин Сайту, що вимагають авторизації.
3.3.2. Адміністрація здійснює збір статистики про IP-адреси своїх відвідувачів. Ця інформація використовується з метою запобігання, виявлення та вирішення технічних проблем.
3.4. Будь-яка інша персональна інформація, не обумовлена вище (історія відвідувань, використовувані браузери, операційні системи тощо), підлягає надійному зберіганню та непоширенню, за винятком випадків, передбачених п. 5.2 цієї Політики конфіденційності.
4.1. Персональні дані Користувача Адміністрація може використовувати з метою:
4.1.1. Ідентифікації Користувача, зареєстрованого на Сайті, для його подальшої авторизації. 4.1.2. Надання Користувачу доступу до персоналізованих даних Сайту. 4.1.3. Встановлення з Користувачем зворотного зв’язку, включно з надсиланням повідомлень, запитів щодо використання Сайту, обробки запитів і заявок від Користувача. 4.1.4. Визначення місця знаходження Користувача для забезпечення безпеки, запобігання шахрайству. 4.1.5. Підтвердження достовірності та повноти персональних даних, наданих Користувачем. 4.1.6. Створення облікового запису для використання частин Сайту, якщо Користувач дав згоду на створення облікового запису. 4.1.7. Повідомлення Користувача електронною поштою. 4.1.8. Надання Користувачу ефективної технічної підтримки в разі виникнення проблем, пов’язаних з використанням Сайту. 4.1.9. Надання Користувачу, за його згодою, спеціальних пропозицій, новинної розсилки та інших відомостей від імені Сайту.
5.1. Обробка персональних даних Користувача здійснюється без обмеження строку, будь-яким законним способом, у тому числі в інформаційних системах персональних даних з використанням засобів автоматизації або без використання таких засобів.
5.2. Персональні дані Користувача можуть бути передані уповноваженим органам державної влади України лише на підставах і в порядку, встановлених законодавством України.
5.3. У разі втрати або розголошення персональних даних Адміністрація має право не інформувати Користувача про втрату або розголошення персональних даних.
5.4. Адміністрація вживає необхідних організаційних і технічних заходів для захисту персональної інформації Користувача від неправомірного або випадкового доступу, знищення, зміни, блокування, копіювання, поширення, а також від інших неправомірних дій третіх осіб.
5.5. Адміністрація спільно з Користувачем вживає всіх необхідних заходів щодо запобігання збиткам або іншим негативним наслідкам, спричиненим втратою або розголошенням персональних даних Користувача.
6.1. Користувач має право:
6.1.1. Приймати вільне рішення про надання своїх персональних даних, необхідних для використання Сайту, і надавати згоду на їх обробку. 6.1.2. Оновити, доповнити надану інформацію про персональні дані в разі зміни цієї інформації. 6.1.3. Отримувати від Адміністрації інформацію, що стосується обробки його персональних даних, якщо таке право не обмежене відповідно до законодавства. Користувач має право вимагати від Адміністрації уточнення його персональних даних, їх блокування або знищення в разі, якщо персональні дані є неповними, застарілими, неточними, незаконно отриманими або не є необхідними для заявленої мети обробки, а також вживати передбачених законом заходів щодо захисту своїх прав. Для цього достатньо повідомити Адміністрацію на вказану електронну адресу.
6.2. Адміністрація зобов’язана:
6.2.1. Використовувати отриману інформацію виключно з метою, зазначеною в п. 4 цієї Політики конфіденційності. 6.2.2. Забезпечити зберігання конфіденційної інформації в таємниці, не розголошувати без попереднього письмового дозволу Користувача, а також не здійснювати продаж, обмін, оприлюднення чи розголошення в інший спосіб переданих персональних даних Користувача, за винятком п. 5.2 цієї Політики конфіденційності. 6.2.3. Вживати заходів обережності для захисту конфіденційності персональних даних Користувача згідно з порядком, що зазвичай використовується для захисту такого роду інформації в наявному діловому обороті. 6.2.4. Здійснити блокування персональних даних, що стосуються відповідного Користувача, з моменту звернення або запиту Користувача, його законного представника або уповноваженого органу із захисту прав суб’єктів персональних даних на період перевірки, у разі виявлення недостовірних персональних даних або неправомірних дій.
7.1. Адміністрація, яка не виконала свої зобов’язання, несе відповідальність за збитки, понесені Користувачем у зв’язку з неправомірним використанням персональних даних, відповідно до законодавства України, за винятком випадків, передбачених п. 5.2 та п. 7.2 цієї Політики конфіденційності.
7.2. У разі втрати або розголошення Конфіденційної інформації Адміністрація не несе відповідальності, якщо ця Конфіденційна інформація:
8.1. До звернення до суду з позовом у спорах, що виникають із відносин між Користувачем Сайту та Адміністрацією, обов’язковим є пред’явлення претензії (письмової пропозиції про добровільне врегулювання спору).
8.2. Одержувач претензії протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії письмово повідомляє заявника претензії про результати розгляду претензії.
8.3. У разі недосягнення згоди спір буде передано на розгляд до судового органу відповідно до чинного законодавства України.
8.4. До цієї Політики конфіденційності та відносин між Користувачем і Адміністрацією застосовується чинне законодавство України.
9.1. Адміністрація має право вносити зміни до цієї Політики конфіденційності без згоди Користувача.
9.2. Нова Політика конфіденційності набирає чинності з моменту її розміщення на Сайті, якщо інше не передбачено новою редакцією Політики конфіденційності.
9.3. Усі пропозиції або запитання щодо цієї Політики конфіденційності слід повідомляти через контактну форму на Сайті або за контактними даними, вказаними в розділі «Контакти».
9.4. Чинна Політика конфіденційності розміщена на сторінці за адресою: https://estate.kiev.ua/privacy-policy/
Дата останнього оновлення: [вкажіть актуальну дату публікації]
Обновлен:
13.07.2022